Сторінка психолога

 

ЯКИЙ ВПЛИВ НА ДИТИНУ МАЄ ПСИХОЛОГІЧНА ОБСТАНОВКА В РОДИНІ?

Обстановка в родині має істотний вплив на психічне та фізичне здоров′я  малюка. Тут важливі насамперед доброзичливі стосунки між членами родини. Скандали, суперечки між батьками, різкість та грубість у звертанні старших одне до одного, просто прояви відсутності такту травмують нервову систему дитини, призводять до неврівноваженості, дратівливості та нервозності. До цих же наслідків призводить і непомірне застосування всіляких заборон на кшталт «не чіпай», «не лізь», «не бігай» тощо. Таке авторитарне виховання не сприяє нормальному розвиткові дітей, як і протилежна крайність у випадку «вільного» виховання, коли дитині все дозволяється.

У сім′ї має бути спокійна, не гамірна обстановка, тому що постійний шум, голосні розмови є сильними і шкідливими подразниками для нервової системи малюків. Повернувшись увечері з дитячого садка, дитина сповнена вражень дня. їй необхідно дати можливість поділитися ними, а потім спокійно погратися та підготуватися до нічного сну.

 

Поради батькам щодо тісного спілкування дорослих з дітьми.

1.      Налагодьте довірливі партнерські стосунки з дитиною. Будьте доброзичливим порадником та людиною, яка підтримує дитину, може пояснити, розповісти. Продовжуйте повсякденну копітку роботу з формування та закріплення навичок культури поведінки вашого вихованця.

2.      Використовуйте для закріплення наявних навичок поведінки та формування нових ситуацій повсякденного життя. Знайдіть разом з дитиною час на роздуми над ситуаціями, які виникають щоденно. Окрім того, не забувайте багато читати, спостерігати, обмінюватися думками. Зараз дитина «вбирає» в себе інформацію, ніби будуючи зразок еталонної поведінки. Включаючи у життя дітей нові правила, пильно стежте за їх виконанням, виявляючи й усуваючи причини негативних проявів та вчинків дітей, коригуючи дитячу поведінку.

3.      Вживайте самі та навчайте дитину користуватися словами ввічливого звертання. Станьте для дитини зразком поведінки. Але ніколи не наголошуйте на особистій непогрішимості. Вчіть дитину спостерігати, діяти та аналізувати події, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв′язки.

4.      У спілкуванні з дитиною використовуйте народну мудрість (прислів′я, приказки), пропонуйте дітям посильні доручення.

5.      Підтримайте дитину. Вихователь має усвідомити необхідність узгодження вимог батьків з конкретними правилами поведінки дитини. Порадьте батькам, щоб вони особливо ретельно продумували, чим буде займатися дитина під час чекання прийому у лікаря, поїздки у транспорті тощо. Всебічно підтримуйте прагнення дитини до спілкування з однолітками.

6.      Допоможіть дитині подолати сором′язливість, чи , навпаки, стримувати активність заради дружніх стосунків з однолітками.